Показ дописів із міткою інтерактивні розробки. Показати всі дописи
Показ дописів із міткою інтерактивні розробки. Показати всі дописи

21 квітня 2026

Місто, де живе історія. Пам'ятки Херсона

Сьогодні, коли війна стирає історичні обриси багатьох українських міст, особливо гостро відчувається цінність кожної пам'ятки. Чимало унікальних споруд Херсона  визначних пам'яток архітектури ХІХ  початку ХХ століття, вже зазнали нищівних руйнувань, інші  поранені, але всі вони продовжують говорити до нас мовою історії. У цих будівлях – душа міста, долі, події, голоси поколінь, пам’ять, що дихає крізь століття. Тож, давайте пам'ятати їх такими, якими вони були у мирні часи.
Про безцінну архітектурну спадщину Херсона більш детально розповість інтерактивна пізнавально-ігрова медіарозробка "Місто, де живе історія", створена фахівцями Херсонської обласної бібліотеки для дітей імені Дніпрової Чайки. А в цьому дописі ми лише окреслимо голові архітектурні акценти, що формують неповторне обличчя старого Херсона. 

Тож, першими слід згадати найстаріші споруди, які є ровесниками нашого міста - Очаківська та Північна брами. Вони слугували оборонними укріпленнями Херсонської фортеці й мали забезпечувати проїзд крізь вали зі сторони Очакова та півночі тодішньої імперії. Очаківські ворота – це один із головних історичних символів Херсона, закарбований на його гербі.
Очаківська брама Херсонської фортеці - найстаріша споруда Херсона

Північна брама Херсонської фортеці - найстаріша споруда Херсона

Одна з найбільш ранніх споруд Херсонської фортеці, що вціліла до наших днів - будівля Адміралтейського арсеналуСвого часу вона була потужним осередком військової сили – великим сховищем артилерії, зброї та боєприпасів для армії, дислокованої на півдні тодішньої Новоросійської губернії. 
Адміралтейський арсенал Херсонської фортеці - одна з найстаріших споруд Херсона

Ще однією з найдавніших будівель у місті, що входить до складу Херсонської фортеціє Свято-Катерининський (Спаський) собор. Ця культова споруда  вважається першим херсонським кам'яним храмом. А також - одним із перших ансамблів класицизму в Україні. 
Свято-Катерининський (Спаський) собор Херсонської фортеці - одна з найдавніших споруд Херсона

На одній із центральних вулиць старого Херсона височіє дуже виразний витвір архітектурного мистецтва – будівля колишньої Херсонської міської думи, що нагадує класичну середньовічну ратушу. Її архітектура органічно поєднує риси кількох стилів, які гармонійно зливаються в цілісне художнє рішення. З вежі відкриваються чудові краєвиди міста. 
Херсонський обласний художній музей ім. Олексія Шовкуненка
Із початку ХХ століття тут розташовувалися органи місцевої влади, і лише у 1978 році будівлю зайняв Херсонський обласний художній музей ім. Олексія Шовкуненка. Відтоді заклад набув нового значення – став осереддям культурно-мистецького життя міста, скарбницею його духовної спадщини. Впродовж усієї своєї історії цей витвір архітектурного мистецтва залишається окрасою, гордістю й одним із головних символів Херсона.

Чи існує місце, де можна було б побачити усі скарби Херсонщини? Однозначно – так! Це Херсонський обласний краєзнавчий музей –  відома й шанована  музейна скарбниця Півдня України.
Будівля головного корпусу Херсонського обласного краєзнавчого музею. Раніше - Окружний суд

Експозиції музею розміщуються в 4-х окремих корпусах. До окупації Херсона у 2022 році музей славився найбільшим зібранням пам’яток культурної спадщини краю.

До складу Херсонського обласного краєзнавчого музею входять також Музей природи, Літературний музей та Музей історії міста Каховка, що нині перебуває під тимчасовою російською окупацією. 
Будівля природничого відділу Херсонського обласного краєзнавчого музею (Музей природи)

Будівля літературного відділу Херсонського обласного краєзнавчого музею (Літмузей)
Це справжній музейний комплекс, який зберігає цілісну пам’ять про край – від природи до історії й культури, навіть попри виклики війни. Пограбований під час окупації, з евакуйованими колекціями, з понівеченими будівлями музей продовжує жити, боротися й працювати.

Найбільшим готелем Херсона у першій половині ХХ століття був готель "Європейський", що уособлював відкритість і прагнення Херсона до європейської елегантності. Його вишукана архітектура вважалась символом неповторного херсонського шарму.
Готель "Європейський" - найбільший і найвідоміший готель Херсона початку ХХ століття

Містянам добре відомі янголята (путі), що "мешкають" нагорі готелю. Ці Амури сидять і ніби дивляться на Дніпро. А ще – із цікавістю "спостерігають" за перехожими. Купол, який увінчує готель, зроблений у вигляді земної сфери.
Путі на даху відомого херсонського готелю "Європейський"

У самому серці Херсона розташована будівля, яку по праву вважають однією з найкрасивіших у місті – колишній будинок Товариства взаємного кредиту. Він увінчаний скульптурною композицією з двох жіночих постатей вишуканим акцентом, що підкреслює його неповторний архітектурний образ.

Будівля Херсонського Товариства взаємного кредиту

Палац, замок і просто красивий будинок у парку – як тільки не називають цю пам'ятку архітектури містяни! 
Будинок Блажкова у Херсоні - Замок. Нині - будівля дитячої музичної школи № 1
Будівля з оглядовою вежею, з якої відкривалися мальовничі види Дніпра – це колишній особняк Миколи Блажкова – херсонського міського голови. Нині тут розташована дитяча музична школа № 1, але її зовнішній вигляд все ще "дихає" історією.

А ще у Херсоні є неймовірно красива будівля, яка у багатьох херсонців  асоціюється із теплими та яскравими спогадами, адже нині там знаходиться Центральний палац одружень. 
Будівля першої Херсонської громадської бібліотеки. Нині - Центральний палац одружень
Споруда, зафіксована на багатьох весільних світлинах, вирізняється святковим парадним входом і урочистими сходами, якими з хвилюванням крокують майбутні подружжя. Та рідко хто замислюється, яку історію зберігає ця архітектурна перлина і яке життя вирувало у ній колись: у другій половині ХІХ століття тут розташовувалася перша Херсонська громадська бібліотека.

У центрі Херсона, неподалік від міського театру, височіє ще одна вишукана будівля – пам’ятка культурної спадщини. На початку ХХ століття тут діяв один із найповажніших кінотеатрів міста – біоскоп та ілюзіон Зайлера, де херсонці відкривали для себе чарівний світ німого кіно. 
Біоскоп та ілюзіон Зайлера. Нині - будівля Херсонського обласного господарського суду
В ілюзіоні демонстрували не лише новинки зарубіжного кіно (вітчизняне тільки-но народжувалося як мистецтво), а й влаштовували виступи артистів: співаків, декламаторів, танцюристів, фокусників, ворожок. Нині будівлю займає судова установа.

Розповідаючи про архітектурні пам'ятки Херсона, не можна оминути будівлю, яка значно вирізняється з-поміж інших, – будинок перуанських купців. І цілком логічно виникають запитання: "Які перуанці в Херсоні?! Де вони, а де наше місто?" 
Будинок перуанських купців у Херсоні
Справа в тому, що Херсон відомий як портове місто ще з XIX століття, коли тут діяли представництва багатьох країн. Тож не дивно, що вихідці з Латинської Америки оселялися в Херсоні й відкривали власний бізнес.

Серед витончених будинків із власною історією вирізняється невеликий білосніжний особняк, що нагадує мініатюрний замок  будинок  Анджело Анатра  віцеконсула Італійського посольства і перуанського консула в Російській імперії. Збудований на початку ХХ століття, нині він відомий містянам як шахово-шашковий клуб. 
Особняк Анджело Анатра в Херсоні. Нині - херсонський шахово-шашковий клуб

Неможливо не помітити у середмісті Херсона й розкішну будівлю, відому як будинок Гольденберга. На жаль, до наших днів про нього практично на залишилося інформації. Нині тут знаходиться Херсонське обласне управління Державного казначейства України. 
Будинок Гольденберга в Херсоні. Нині - Херсонське обласне управління Державного казначейства України

Ще однією окрасою Херсона є адміністративна будівля морського порту, розташована у прибережній частині міста. Вона має не лише архітектурне, а й містобудівне значення, адже складає основу цілого ансамблю, із якого на початку ХХ століття зародився один із перших мікрорайонів міста з усіма функціями.
Портове управління. Нині - адміністративна будівля херсонського морського порту

Друзі, звісно, це не повний перелік пам’яток – радше вибірка найяскравіших, найвпізнаваніших і найбільш знакових споруд Херсона, кожна з яких має власну історію, характер і атмосферу. Тож, нехай усі ці неповторні образи міста на Дніпрі залишаться з нами назавжди як нагадування про красу, силу й незламність культурної спадщини рідного краю. А на завершення пропонуємо вам перевірити свої знання з архітектурної історії Херсона у форматі інтерактивної гри, до якої можна перейти після перегляду медіавиставки.
Приємного перегляду! 
 
 Архітектура Херсона, будівлі Херсона

14 березня 2026

Херсонський ЛітМікс-2026: віртуальна медіавиставка про письменників краю

Кожен регіон має свою літературну історію. У творах письменників відображаються не лише події часу, а й особливості культури, характер людей і атмосфера місця, де вони жили та творили. Через поезію, прозу, публіцистику передається досвід поколінь, зберігається пам’ять. 
 

Херсонщина також має багату літературну традицію. З цією частиною культурної спадщини таврійського краю знайомить віртуальна виставка-спотлайт "Херсонський ЛітМікс–2026" від Херсонської обласної бібліотеки для дітей імені Дніпрової Чайки. Ця інтерактивна медіарозробка із циклу  #час_читати_ювілярів об’єднує письменників Херсонщини, ювілеї яких припадають на 2026 рік. 

У виставці представлено дев’ять письменників - як сучасних, так і тих, кого вже немає серед нас, але доробок цих яскравих митців продовжує жити у книгах і пам’яті читачівСеред них – Дніпрова Чайка, Віктор Вальд, Василь Піддубняк, Антон Санченко, Валентина Нижеголенко, Зоя Щербініна, Сава Божко, Володимир Бровченко, Микола Гурепко. 

Формат виставки побудований за принципом літературного "спотлайту": у центрі уваги по черзі опиняється кожен із письменників-ювілярів. У матеріалах розміщено чимало корисних посилань на різні інформаційні ресурси. Після перегляду виставки можна пройти літературний квіз, підготовлений на основі її матеріалів. 
 
Тож, дорогі наші користувачі, запрошуємо вас до перегляду. Ви маєте гарну нагоду відкрити для себе нові яскраві сторінки літературної Херсонщини.
 
Коротке резюме про кожного письменника-ювіляра 2026 року
 
Зоя Щербініна (04.01.1991)  молода поетка, прозаїк, учасниця письменницько-музичних заходів "Поетична шафа". У творчому доробку має дві виданих власних поеичних збірки.
 
Василь Піддубняк (4.04.1951)  поет, публіцист, есеїст, краєзнавець, журналіст.  Став першим (після сторічної перерви) редактором херсонського часопису "Степ". Також першим із журналістів оприлюднив у пресі факти голодомору на Херсонщині. Згодом вийшла книжка Василя Піддубняка "Жниво Молоха: голод 1932-1933 років на Херсонщині". 
 
Сава Божко (24.04.1901 – 27.04.1947)  письменник, чий талант було знівечено й розтоптано тоталітарним сталінським режимом. На довгі десятиліття його намагалися забути й викреслити з історії нашої культури. А між тим, критики вважали Саву Божка першим творцем жанру історичного роману в новітній українській літературі.
 
Володимир Бровченко (01.06.1931 – 19.08.2013)  поет, пісняр, заслужений діяч мистецтв УкраїниАвтор понад 40 власних книжок  поетичних збірок і співаників. Чимало пісень на вірші Володимира Бровченка входять до репертуару знаних співаків, хорових колективів.
 
Антон Санченко (29.07.1966). Пише у різних жанрах, однак найбільшої популярності набули його прозові твори морської тематики. Займається також літературними перекладачми та видавничою діяльністю. 
 
Валентина Нижеголенко  (5.09.1936 – 28.01.2017). У творчому доробку письменниці – прозові й поетичні твори для дітей та дорослих, у т. ч твори для юних читачів у жанрі сатири та гумору. Входила до складу херсонського літературно-мистецького гурту дитячих письменників "Малючок-степовичок". 
 
Микола Гурепко (22.09.1951) – прозаїк, журналіст, краєзнавець. Твори письменника охоплюють злободенні соціальні та політичні теми, історичні сюжети. У своїх повістях і романах автор вводить читача за лаштунки злочинного світу, де наживаються на чужій праці, знімає маски шляхетності й пристойності з представників вищих ешелонів влади, бюрократів та інших антигероїв.
 
Дніпрова Чайка  (справжнє ім’я  Людмила Березіна) (01.11.1861 – 13.03.1927)  представниця національного відродження кінця ХІХ  початку ХХ століття. Писала казки, вірші, перші в Україні лібрето дитячих опер, у які органічно вплетені народнопісенні мотиви. Особливе місце в її доробку посідають поезії в прозі  новаторський для того часу жанр української літератури. Також Дніпрову Чайку вважають першою українською письменницею-мариністкою. 
 
Віктор Вальд (справжнє прізвище Михайлов) (9.11.1961)  відомий автор історико-пригодницьких бестселерів. Почесний громадянин м. Херсона. Першим серед херсонців став володарем головної премії престижного Міжнародного літературного конкурсу "Коронація слова". Неодноразовий переможець обласного конкурсу "Краща книга Херсонщини".

20 лютого 2026

Володимир Малик – мандрівник сходинками століть

Так уже повелося, що чимало відомих українських письменників розпочинали свій творчий шлях у жанрі поезії, а вже згодом, збагачені досвідом баченого і пережитого, переходили на прозу. Саме так прийшов у нашу літературу і Володимир Малик (Сиченко). 

 

Він  відомий широкому загалу читачів насамперед як автор низки історично-пригодницьких романів, які витримали випробування часом, відзначені престижними літературними нагородами, зокрема премією імені Лесі Українки (1983),  перекладені на англійську, польську, словацьку, вірменську та інші мови світу.

 

Доля самого письменника була драматичною тією ж мірою, якою були драматичними історичні шляхи українського народу: дванадцятирічним підлітком Володимир пережив голодомор 1932–1933 років, у роки Другої світової зі студентської лави філологічного факультету Київського університету пішов до народного ополчення, зазнав поранення, далі – два роки концентраційних таборів і тяжкої підневільної праці, ще пів року радянського «фільтраційного» концтабору. А по тому – голод 1946–1947 років, скромне буття "провінційного вчителя", багатолітнє зведення власної оселі, буденні тривоги "найщасливішої в світі" радянської безвиході, щиросердна любов і дружба, творчість, дослідження і подорожі. 

Володимир  Малик, можливо, – один із найуспішніших українських письменників, із тих, кому судилося прожити творчий вік за радянщини, якому вдалося просто й захопливо розповісти про українську старовину найширшому читацькому загалу. 

Він мусив «робити реверанси» владі,  але прагнув писати так, «щоб опоетизувати козацтво і свій народ! Писати для молоді в першу чергу. І писати так, щоб читач, узявши до рук книгу, не відірвався від неї до кінця!.. Бути патріотичним, але так, щоб твір надрукували…”.

Найголовнішими  творчими набутками письменник вважав тетралогію "Таємний посол", романи “Князь Кий”, “Черлені щити” і кілька поем для дітей. Книги Володимира Малика не втрачають художньої цінності. Вони несуть в собі особливу художньо-естетичну енергетику, потужний духовний потенціал, який так потрібен нам сьогодні.

Оглядаючись на своє життя, письменник мимоволі відчував жаль, “що народився в нашій країні в ХХ столітті”. Поряд із цими міркуваннями є інший висновок: “Життя було не легке. Зробив не багато, міг значно більше. Та все ж моя літературна доля щаслива і мене читають. І це - головне...”


До 105-ої річниці від дня народження  неперевершеного майстра історичної прози, яка відзначається 21 лютого, фахівці інформаційно-бібліографічного відділу Херсонської обласної бібліотеки для дітей імені Дніпрової Чайки підготували віртуальну виставку-портрет "Мандрівник сходинками століть", до перегляду якої ми запрошуємо вас, шановні наші читачі.