Так уже повелося, що чимало відомих українських письменників розпочинали свій творчий шлях у жанрі поезії, а вже згодом, збагачені досвідом баченого і пережитого, переходили на прозу. Саме так прийшов у нашу літературу і Володимир Малик (Сиченко).
Він відомий широкому загалу читачів насамперед як автор низки історично-пригодницьких романів, які витримали випробування часом, відзначені престижними літературними нагородами, зокрема премією імені Лесі Українки (1983), перекладені на англійську, польську, словацьку, вірменську та інші мови світу.
Доля самого письменника була драматичною тією ж мірою, якою були драматичними історичні шляхи українського народу: дванадцятирічним підлітком Володимир пережив голодомор 1932–1933 років, у роки Другої світової зі студентської лави філологічного факультету Київського університету пішов до народного ополчення, зазнав поранення, далі – два роки концентраційних таборів і тяжкої підневільної праці, ще пів року радянського «фільтраційного» концтабору. А по тому – голод 1946–1947 років, скромне буття "провінційного вчителя", багатолітнє зведення власної оселі, буденні тривоги "найщасливішої в світі" радянської безвиході, щиросердна любов і дружба, творчість, дослідження і подорожі.
.jpg)
.png)




