Художник Олександр Степаненко і його зимовий Херсон

Є міста, які взимку відкриваються по-особливому. Без літньої метушні, без гучних барв - у тиші, світлі й зосередженості. Таким постає Херсон у картинах Олександра Степаненка - стриманий, шляхетний, майже казковий. 

  

Сьогодні, коли місто щодня зазнає ворожих обстрілів і втрат, ці полотна звучать не лише як мистецтво, а як пам’ять. 

Олександр Степаненко - відомий херсонський художник і архітектор. За його проєктами зведено чимало громадських і житлових споруд в місті і області. Поєднання зодчества й живопису надає його творчості особливої глибини й неповторності. Художник дивиться на місто не лише очима митця, а й професіонала, який тонко відчуває міський простір.

Провідна тема живопису Олександра Степаненка - краєвиди та архітектура Херсона. Більшість акварелей та олійних полотен митця присвячені старому місту - його історичній частині. На жаль, сьогодні вже важко знайти знакову споруду в Херсоні, яка б не була пошкоджена або знищена під ворожими обстрілами. 

Для художника міський пейзаж - це не лише ностальгія. Це професійний погляд архітектора, якому саме цей жанр найближчий. У його картинах - вулиці й провулки, храми й житлові будинки, подвір’я, місточки, річкові краєвиди. Усе знайоме, впізнаване, близьке кожному херсонцю.

У своїхроботах Олександр Степаненко з великою майстерністю, теплом і щирістю зображує Херсон у різні пори року. Але особливемісце в цій художній хроніці міста посідають зимові пейзажі. Зимовий Херсон у картинах Олександра Степаненка - це місто тиші й світла. Сніг тут м’яко лягає на дахи старих будинків, приглушує кроки на вузьких вуличках, створює особливу атмосферу невеликого міста, сповнену тиші й відчуття дому. Цей живопис звучить як надія на повернення миру і відродження сонячного міста на Дніпрі.

У цих зимових краєвидах немає холода. Навпаки - вони сповнені тепла й внутрішнього спокою -  зі знайомими силуетами будівель, зі світлом у вікнах, з мовчазною присутністю людської пам’яті. Без шуму і виснажливої метушні великих міст. Саме таким постає Херсон у зимовій тиші. Це - зима рідного дому, до якого хочеться повертатися знову і знову. 

 

Сьогодні ці картини сприймаються особливо гостро. Серед архітектурних пам’яток, що не раз переживали революції та війни, нині вже чимало понівечених або зруйнованих під обстрілами росіян. Живопис Олександра Степаненка - це не лише мальовничі краєвиди, це збережена пам’ять про рідне місто таким, яким воно було і яким  має залишитися в нашій свідомості назавжди.

 

Нині митець продовжує малювати Херсон. Його картини нагадують: місто - це не лише будівлі, це історія, люди, пам’ять і любов. Це духовність, яку не можна знищити снарядами, форма спротиву та незламності української культури. І найголовніше: це мистецтво вчить нас бачити красу навіть тоді, коли її намагаються стерти. І вчить пам’ятати Херсон - місто, яке живе.

 

Шановні херсонці, шанувальники мистецтва рідного краю (і не тільки), на сайті Херсонської обласної бібліотеки для дітей ім. Дніпрової Чайки у віртуальній галереї творів Олександра Степаненка ви можете побачити ще більше робіт  митця.  А також - на особистій сторінці художника у Facebook