Твій список КІНОбажань: бібліографічний огляд від фахівців бібліотеки

На електронній «книжковій полиці» Херсонської обласної бібліотеки для дітей імені Дніпрової Чайки – поповнення, що зацікавить усіх, хто любить читати й дивитися кіно. У межах Тижня молодіжної книги – 2026 "Книжковий вайб: читай, твори, надихай!" фахівці інформаційно-бібліографічного відділу представляють нове бібліографічне видання – огляд-натхнення «Твій список КІНОбажань: книги українських авторів, які варто екранізувати». Адресуємо його насамперед підліткам, молоді, бібліотекарям, а також усім, хто цікавиться сучасною українською літературою та кіно.

Не секрет, що кінематограф значною мірою завдячує своїми сюжетами саме літературі. Режисери часто звертаються до книжок у пошуках ідей і натхнення, а екранізація дає змогу перенести історію зі сторінок на екран, доповнивши її візуальними образами, музикою та акторською грою. Завдяки цьому знайомі сюжети відкриваються по-новому, а перегляд фільму нерідко спонукає звернутися до першоджерела. Водночас одвічна дискусія про те, що краще – книга чи її екранізація, – залишається відкритою.

Пам’ятки Херсона: архітектура, історичні будівлі та цікаві місця міста

Сьогодні, коли війна стирає історичні обриси багатьох українських міст, особливо гостро відчувається цінність кожної пам'ятки. Чимало унікальних споруд Херсона – визначних пам'яток архітектури ХІХ – початку ХХ століття, вже зазнали нищівних руйнувань, інші – поранені, але всі вони продовжують говорити до нас мовою історії. У цих будівлях – душа міста, долі, події, голоси поколінь, пам’ять, що дихає крізь століття. Тож, давайте пам'ятати їх такими, якими вони були у мирні часи.

Про безцінну архітектурну спадщину Херсона більш детально розповість інтерактивна пізнавально-ігрова медіарозробка "Місто, де живе історія", створена фахівцями Херсонської обласної бібліотеки для дітей імені Дніпрової Чайки. А в цьому дописі ми лише окреслимо голові архітектурні акценти, що формують неповторне обличчя старого Херсона.  

Херсонський ЛітМікс-2026: віртуальна медіавиставка про письменників – ювілярів року

Кожен регіон має свою літературну історію. У творах письменників відображаються не лише події часу, а й особливості культури, характер людей і атмосфера місця, де вони жили та творили. Через поезію, прозу, публіцистику передається досвід поколінь, зберігається пам’ять.  

Херсонщина також має багату літературну традицію. З цією частиною культурної спадщини таврійського краю знайомить віртуальна виставка-спотлайт "Херсонський ЛітМікс–2026" від Херсонської обласної бібліотеки для дітей імені Дніпрової Чайки. Ця інтерактивна медіарозробка із циклу  #час_читати_ювілярів об’єднує письменників Херсонщини, ювілеї яких припадають на 2026 рік. 

Володимир Малик – майстер історико-пригодницької прози

Так уже повелося, що чимало відомих українських письменників розпочинали свій творчий шлях у жанрі поезії, а вже згодом, збагачені досвідом баченого і пережитого, переходили на прозу. Саме так прийшов у нашу літературу і Володимир Малик (Сиченко). 

 

Він  відомий широкому загалу читачів насамперед як автор низки історично-пригодницьких романів, які витримали випробування часом, відзначені престижними літературними нагородами, зокрема премією імені Лесі Українки (1983),  перекладені на англійську, польську, словацьку, вірменську та інші мови світу.

 

Художник Олександр Степаненко і його зимовий Херсон

Є міста, які взимку відкриваються по-особливому. Без літньої метушні, без гучних барв - у тиші, світлі й зосередженості. Таким постає Херсон у картинах Олександра Степаненка - стриманий, шляхетний, майже казковий. 

  

Сьогодні, коли місто щодня зазнає ворожих обстрілів і втрат, ці полотна звучать не лише як мистецтво, а як пам’ять. 

Віктор Трапенок. Світло півдня, яке не згасло: Херсонщина в живописі митця

Є митці, до яких ми повертаємося не лише з поваги до їхнього таланту, а й із внутрішньої потреби - зберегти пам’ять про свій край, його світло й душу. Сьогодні, коли Херсонщина переживає важкі випробування, у вирі війни втрачає свою красу і самобутність, творчість таких художників звучить особливо гостро - як тихий доказ того, що українську культуру неможливо знищити. Вона стає не просто мистецтвом, а свідченням, пам’яттю і духовною опорою. 

  

Саме тому ми знову звертаємося до постаті Віктора Трапенка - митця, який умів бачити й зберігати красу рідної землі. 30 січня 2026 року від дня народження Віктора Михайловича минуло 85 років.