Картини художників, які малюють міста, з часом стають їхньою пам’яттю. Херсонський живописець
Олександр Степаненко багато років дивиться на Херсон уважним і закоханим поглядом художника й архітектора, помічаючи те, повз що ми в щоденній метушні можемо пройти, не зупинившись: старий будинок на знайомій вулиці, затишний дворик, силует храму, дерева над тихою водою.
.jpg) |
| Осінній Херсон у живописі Олександра Степаненка |
Його Херсон змінюється разом із порами року. Взимку він занурюється у тишу і м’яке світло, навесні оживає, влітку наповнюється сонцем, а восени особливо тонко відкриває свою красу — теплу, трохи задумливу, сповнену кольорів і тихої ностальгії.
 |
| Херсон. Вже осінь |
 |
| Херсон. Осінь |
Ми вже милувалися
зимовим Херсоном Олександра Степаненка. А тепер за вікном золота осінь. Та сама пора року, коли Херсон особливо щедрий на кольори: золото старих дерев, прозоре повітря, тихі вулиці, відблиски Дніпра.
 |
Херсон. Тиха осінь
|
 |
| Херсон. Гідропарк |
Сьогодні хочеться зупинитися саме на осінніх краєвидах. Хочеться знову побачити місто таким, яким ми його любили і любимо: зі старовинними будинками та тихими вуличками, огорнутими в барвисте листя, подвір’ями, храмами, місточками, набережними, знайомими силуетами архітектури. Бо нині Херсон живе в іншій реальності. Російські обстріли руйнують його пам’ятки та знайомі з дитинства місця. Стирають звичні обриси міського простору. Те, що ще недавно здавалося незмінною частиною нашого життя, може зникнути за одну мить. І... зникає.
 |
| Херсон. Біля Управління морського порту |
 |
| Херсон. Вулиця Лютеранська |
Осінній Херсон Степаненка — задумливий, тихий і дуже теплий. У ньому немає похмурої осінньої безнадії та холоду. Навпаки — місто ніби світиться крізь золото дерев, м’яке сонячне світло торкається старих фасадів, а знайомі вулиці набувають особливої затишності. Це Херсон, у якому хочеться неквапливо пройтися, роздивляючись будинки, які бачив сотні разів, але раптом побачив по-новому.
 |
| Осінь в Херсоні |
 |
| Херсон. Осінній ранок |
У цих картинах є те, що важко пояснити словами, але легко впізнає кожен, хто любить своє місто. Відчуття дому. Можливо, саме тому краєвиди Херсона особливо важливі для тих, хто сьогодні далеко від нього. Для херсонців, яким довелося виїхати, картини Олександра Степаненка можуть стати своєрідним містком до рідних вулиць. Вони повертають не просто краєвид — вони повертають відчуття знайомого простору: того самого будинку, тієї самої вулиці, набережної, магазину, дерева, зупинки біля дороги.
Немає коментарів:
Дописати коментар